Процедура банкрутства під час дії воєнного стану

Після 24 лютого 2022 року справи про банкрутство безперервно розглядаються у звичайному режимі, із врахуванням особливостей воєнного стану та сучасних загроз. Зокрема, враховуючи статистику, яка опублікована на офіційному веб-порталі Міністерства юстиції України, у перші місяці повномасштабного вторгнення господарськими судами відкрито 65 справ про банкрутство (неплатоспроможність) боржників, з яких 35 справ щодо неплатоспроможності фізичних осіб. Звичайно показники досить скромні, але вони вказують на зацікавленість бізнесу та фізичних осіб до такої процедури.

Також, варто зазначити, що у 2022 році Кодекс України з процедур банкрутства не зазнав кардинальних змін. 13.12.2022 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сертифікації оператора газосховищ та продовження заходів з недопущення банкрутства Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз», яким було продовжено заборону порушення справ про банкрутство цього товариства до 31 грудня 2025 року.

Інші законопроекти щодо змін банкрутства перебувають у Верховній Раді України на розгляді. Серед них проект Закону «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану», зміни якого передбачають у більшості випадків розширення прав та обов’язків арбітражного керуючого та проект Закону «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період воєнного стану», яким пропонується ввести мораторій на банкрутство в Україні.

Саме останній законопроект викликав жваві дискусії та негативну реакцію представників ринку банкрутства, бізнесу, суддів та безпосередньо Міністерства юстиції України.

Якщо на законодавчому рівні зміни в процесі обговорення та прийняття, то судова практика у 2022 році розвивалася швидко, що позитивно вплинуло на процес банкрутства, зокрема на відновлення платоспроможності фізичних осіб.

Так, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в Постанові від 05 жовтня 2022 року по справі №921/39/21 зауважив, що із введенням в дію 21.10.2019 року Кодексу України з процедур банкрутства запроваджено новий правовий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, у тому числі фізичної особи-підприємця, та є відмінним (наділеним особливостями) за метою і механізмом реалізації від інституту банкрутства юридичних осіб.

З пояснювальної записки до проекту Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку держави.

Також у преамбулі Кодексу України з процедур банкрутства закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства – «Відновлення платоспроможності фізичних осіб» законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Отже, застосовуючи ці норми, необхідно враховувати, що, на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб Кодексом України з процедур банкрутства не встановлена.

З огляду на виключне право лише боржника - фізичної особи на ініціювання справи про свою неплатоспроможність (стаття 116), Верховний Суд зауважує, що цим Кодексом запроваджено «добровільне банкрутство» боржника - фізичної особи, що є правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації боргів, їх часткового чи повного прощення (списання), за результатом чого отримати звільнення від боргів і відновити свою платоспроможність.

Така правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеним у пунктах 44-51 постанови від 26.05.2022 року у справі № 903/806/20.

З наведеного Верховний Суд підсумував, що процедура неплатоспроможності фізичних осіб була введена законодавцем як інструмент виходу правовим способом зі скрутного фінансового становища для приватних осіб, а саме задля звільнення від боргів та відновлення платоспроможності.

Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози.

Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов`язань найближчим часом має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором/кредиторами. Такими доказами можуть бути, серед іншого, судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов’язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.

Також, Верховний Суд зробив висновки, що у випадку, якщо після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи конкурсними кредиторами не подано у визначений законом строк заяв з грошовими вимогами до боржника, господарський суд за результатами попереднього засідання постановляє ухвалу, якою:

1) керуючись принципом судового контролю у справах про банкрутство та з урахуванням ролі арбітражного керуючого у цій категорії справ (наділеного нормами Кодексом України з процедур банкрутства відповідними повноваженнями щодо взаємодії з кредиторами боржника), зобов`язує керуючого реструктуризацією боргів боржника письмово повідомити кредиторів (зазначених боржником у заяві про відкриття провадження у справі та заборгованість перед якими стала підставою для відкриття судом такого провадження) щодо правових наслідків неподання ними у порушення вимог частини першої статті 45 Кодексу заяв з грошовими вимогами до боржника.

2) призначає відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 122 Кодексу судове засідання для вирішення питання про перехід до наступної судової процедури (процедури погашення боргів) чи про закриття провадження у справі.

Залежно від конкретних обставин, зокрема у випадку наявності у боржника підтвердженої відповідними доказами заборгованості перед конкурсним кредитором та подальшого ігнорування цим кредитором свого обов`язку щодо подання заяви з грошовими вимогами до боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання фізичної особи - боржника банкрутом за відсутності рішення зборів кредиторів. Водночас таке рішення суд приймає з урахуванням та оцінкою стану неплатоспроможності боржника на підставі отриманого звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації боржника.

Поряд з цим, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів фізичної особи-боржника, обов`язком суду є перевірка наявності визначених частиною сьомою статті 123 Кодексу підстав для закриття (з власної ініціативи суду) провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Обставини, що свідчать про добросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом під час вирішення у подальшому питання щодо закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі пункту 6 частини першої статті 90 Кодексу та застосування наслідків, встановлених частиною четвертою цієї статті.

Також у 2022 році Верховним Судом зроблено правові висновки про застосування положень Кодексу України з процедур банкрутства щодо розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання позовної заяви в межах справи про банкрутство, притягнення засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, до субсидіарної відповідальності та визнання недійсними правочинів боржника.